За даними джерел в Офісі президента, які цитує «Суспільне», літак президента України Володимира Зеленського 8 вересня 2026 року не перебував у повітряному просторі одночасно з російським безпілотником. Представники української сторони стежили за рухом двох БпЛА і чекали, поки вони зникнуть з радарів, після чого ухвалили рішення про виліт. Окрім спостереження, українська сторона пропонувала залучити F-16 для збиття дрону, однак, за словами джерел, «до цього не дійшло».
Хто і як координував дії
Рішення про виліт президентського літака ухвалювалося на рівні Офісу президента. Саме там, за даними джерел «Суспільного», відстежували маршрут безпілотників та контролювали ситуацію в повітряному просторі Молдови. Сервіс AirNavRadar зафіксував, як о 17:15 зв’язок із дроном було втрачено в районі села Стурзень, а о 17:30 літак Зеленського вже залишив повітряний простір Молдови і вирушив до Осло.
Реакція норвезької сторони та мета візиту
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гара Стьоре публічно заявив, що літак Зеленського «ледь не був уражений дроном» (за версією hromadske) або «мало не збив» безпілотник (за версію NV). 9 вересня 2026 року Президент Володимир Зеленський та Перша леді Олена Зеленська прибули до Осло для участі в похороні короля Гаральда та переговорів зі Стьоре; за добу вони встигли зустрітися двічі — у вівторок і в середу вранці.
Залишити відповідь