7 жовтня 2026 року Шведська королівська академія наук у Стокгольмі присудила Нобелівську премію з хімії французькому вченому Анрі Б. Кагану та японському хіміку Кенсо Соаї — за відкриття нелінійних ефектів та автокаталізу в асиметричному органічному синтезі. Ці результати вже впливають на роботу хіміків, які розробляють реакції для виробництва лікарських препаратів.
Підтверджені наслідки для медичної хімії
Як зазначає Нобелівський комітет, дослідження лауреатів пояснюють явище гомохіральності: живі організми використовують переважно або виключно один оптичний ізомер молекул, хоча деякі речовини, зокрема амінокислоти, існують у двох дзеркальних формах. Завдяки цьому хіміки отримують інструменти для точнішого контролю над тим, який саме варіант молекули утворюється в реакції, що особливо важливо під час створення фармпрепаратів.
Хронологія ключових досліджень
- 1986 рік — Анрі Каган відкрив новий спосіб керування хімічними реакціями, який дав змогу отримувати значно більший надлишок одного з дзеркальних варіантів, ніж раніше вважалося можливим.
- 1995 рік — Кенсо Соаї описав першу в історії хімічну реакцію, здатну потенційно призводити до гомохіральності.
- 2003 рік — Кенсо Соаї представив реакцію, у результаті якої утворювався лише один із двох можливих дзеркальних варіантів; до нього такого результату не вдавалося досягти нікому.
Окрім того, у межах нобелівського тижня 6 жовтня премію з фізики 2026 року присудили науковцю зі США Френсісу Гальзену за вирішальний внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження.
Залишити відповідь