Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш», опублікував у Facebook роз’яснення, чому сигнали повітряної тривоги іноді запізнюються відносно прильотів балістичних ракет. Пояснення стосується кожного мешканця країни, який покладається на систему оповіщення під час нічної атаки.
\h2-який механізм попередження\п
Як Україна дізнається про пуски
За словами Бескрестнова, вся інформація про запуски або підготовку до них надходить від міжнародних партнерів. Основне джерело — супутникове спостереження за точками пуску та система фіксації самого факту пуску. Балістична ракета долітає до Києва за 2–4 хвилини, тож вікно для оповіщення надзвичайно вузьке, а будь-який збій на цьому ланцюгу одразу перетворюється на затримку сирени.
Чому тривога оголошується без подальшого прильоту
Бескрестнов навів приклад хибних тривог по «Орєшніку»: розвідувальні супутники фіксують активність на пусковій установці, і система оголошує тривогу, проте самого пуску може не відбутися. Він також додав, що «жодна система не може бути ідеальною, тому збої трапляються, і сигнал тривоги може запізнитися». Це пояснення важливе для розуміння того, чому тривога іноді лунає без подальшого прильоту.
Підсумки останньої ночі
- знешкоджено 5 російських балістичних ракет «Іскандер-М»/С-400;
- збито 2 керовані авіаційні ракети Х-59/69;
- знищено 108 безпілотників.
Такі дані навів Укрінформ станом на ніч 15 липня 2026 року, ілюструючи масштаб роботи, на яку водночас вистачає того мінімального часу між фіксацією пуску та ударом.
Залишити відповідь